ОМУ на конференції голів пасічницьких організацій Німеччини

ОМУ на конференції голів пасічницьких організацій Німеччини

 

Восени цього року керівництво Асоціації матководів України (АМУ) отримало лист від інституту бджільництва – LIB (Landerinstitut fur Binenkunde). Його директор доктор Каспер Бінефельд (Dr.K.Binefeld) та голова обєдання селекціонерів AGT  Карл Тізлер (Dipl. Ing. F. Tiesler)  запросили ОМУ на щорічну конференцію голів пасічницьких організацій  Німеччини та підсумкову щорічну нараду селекціонерів AGT, яка мала відбуватися у місті  Майєн. Передувало цим подіям листування нашої організації з керівництвом інституту щодо участі членів ОМУ в европейській системі селекції відомій  як  BeeBreed.   Не довго вагаючись, керівники об’єднання Іван Доскоч та Павло Кулінець, а також завідуючий лабораторії розведення та селекції бджіл карпатської породи інституту Прокоповича Степан Керек вирушили до Німеччини.

На кордоні з Польщею нас  зустріли «дуже радо» – ми вистояли в черзі 12 годин, після чого  вирушили до місця призначення. На зібрання запізнилися на кілька хвилин, але було приємно відчути,  що нас чекають і про нас пам’ятають.  У Майєні нас зустрів Карл Тізлер, допоміг з реєстрацією та розміщенням у переповненому залі міської ратуші, де відбувалася конференція.

Враження. Конференція проходила в приміщені  старої мерії. Прекрасно обладнаний зал, аудіоакустичні та проекційні прилади дозволяли бачити і чути все, про що говорилося. Доповіді науковців супроводжувалися анімованими слайдами, чіткими та зрозумілими графіками.

%d1%84%d1%96%d0%b2

Після конференції нас запросили до інституту  бджолярства в Майєні

2

3

В Інституті нам показали лабораторії, розказали, як заклад співпрацює з пасічниками. Тут ми побачили, як проводять досліди та визначають якісні показники  меду та його ботанічне походження. Ми мали екскурсію по території, де продовжували спілкуватися з директором інституту та одержували вичерпні відповіді на наші запитання.

4 5                                                         6

Степан Керек вивчає систему електронного моніторингу сімей. Система дозволює одночасно моніторити бджолосім’ї на території Німеччини. Кожні 15 хвилин в мережу інтернет надходить інформація  з вуликів, які обладнані такими системами. Не виходячи з лабораторії, за допомогою комп’ютерних программ, науковці моніторять коли, де і скільки бджоли несуть нектару, яка маса вулика, який стан сім’ї, яка погода на пасіках, та ін..

7

Ввечері 5 листопада у затишному пабі була запланована дружня зустріч з нашими новими друзями п. Тізлером   та п. Бінефельдом. Поряд спілкувалися та обмінювалися досвідом пасічники з Німеччини та Австрії .

На фото (зліва направо) Каспер Бінефельд, Іван Доскоч, Степан Керек, Інгрід Шмаранц ( відома селекціонера, ІМЕГО), Павло Кулінець.

Ми привезли на зустріч буклети, де за допомогою інфографіки можна було ознайомитися з карпатськими бджолами, їх типами та природніми ореалами походження. К. Тізлер був захоплений тим, що нам вдалося зберегти пасіки генетичного резерву. Пан Бінефельд виявив щире бажання допомагати нам у покращенні самої популяції карпатських бджіл. Він детально і аргументовано пояснив, що, на його думку, варто робити для того, щоб зберегти популяцію Карпатки.

8

фото. П. Кулінець, К. Тізлер, К. Бенефільд, С. Керек.

Завдяки вільному володінню німецькою мовою Павла Кулінця, ми могли подискутувати стосовно нашої програми збереження карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції.  Німецькі науковці порадили нам дещо змінити селекційний процес. На наступний рік ми визначимо окремо групи материнських та окремо групи батьківських сімей, німецькі колеги у інституті, де працює Бінефельд, проведуть генетичні тести та дадуть рекомендації щодо подальших дій з тими чи іншими типами карпатських бджіл.
Дуже довго обговорювали  роботу системи BeeBreed. Нам розповіли, як це працює, і як потрібно готувати маток, щоб можна було скористатися цією програмою. Врешті ми зрозуміли, що без їх програми ми будемо довго, нудно і не факт, що успішно покращувати наших українських бджіл. Прийняли  рішення скористатися запропонованою програмою.

Виявилося, що українцям розмістити своїх маток у системі бібрід не так просто, адже ця програма фінансується з бюджетів федеральних земель та уряду Євросоюзу. Ще до нашої поїздки ми спілкувалися з п. Бінефельдом на цю тему. Тоді написали лист до міністерства Німеччини з проханням дозволити нам скористатися цією програмою під керівництвом п. Бінефельда.

Вже в Німеччині  нам повідомили, що лист розглянули і дали позитивну відповідь. Проте керівництво ОМУ ще не отримало офіційної відповіді з міністерства сільського господарства Німеччини. Зрозуміло, що шлях в бібірід для українських бджіл відкрито.   Саме для українських бджіл, адже ми вели розмови не лише про карпатських бджіл, а також і про українську степову, яка не має аналогів по гігієнічних особливостях.

У німців виникло кілька логічних запитань. Яке походження наших бджіл? Вони припускають, що Карпатка може бути однією з популяцій  Карніки, а українська Степова цілком може бути окремою популяцією македоніки.  Вирішили так: ми відбираємо свій чистопорідний матеріал карпатки і УС,  та передаємо для проведення генетичного аналізу. Якщо виявиться, що це окремі породи, для них відкриється окрема програма селекції, а якщо це відомі породи (карніка, македоніка), а у нас українські  популяції, також буде розроблено програму покращення українських популяцій цих бджіл.

Точилася дискусія щодо використання завезених бджіл з Европи. Наше стійке переконання,  що це вже відселекціонована бджола, яка  добре працює в наших умовах, було вщент розбите аргументами Тізлера та Бінефельда. На їх думку, це короткотермінове явище. Ці бджоли (найкращі і дорогі матки) ніколи не стануть кращими за місцеві популяції, якщо ці популяції буде доведено до якісних показників. Їх матки можуть і будуть  показувати  результати кілька років, але в поколіннях вони втратять свої відселекціоновані в німців показники.  Висновок німецьких вчених: лише місцева популяція здатна показувати кращі показники життєздатності та продуктивності, завізні екземпляри будуть зазнавати стресового впливу середовища і їм потрібно дуже багато часу для адаптації. Ми можемо завозити будь що, воно може жити поряд з місцевою бджолою але їх мікси не будуть задовільняти ні пасічників, ні самих бджіл. Вони з кожним наступним поколінням будуть ставати агресивнішими та менш продуктивними. На аргумент Івана Доскоча, що можна щорічно привозити маток, науковці сказали, що Німеччина не має стільки маток, щоб поміняти на всіх пасіках України одночасно. Тим більше, що все одно за 2-3 роки ці бджоли не адаптуються і пасічник буде спостерігати те, про що описано вище.

Зауважте мірки, якими вони міряють відрізки часу. Ми тішимося, що 2-3 роки можемо  утримати гарну бджолу, а вони тішаться, якщо протягом 100-200 років у німців будуть гарні бджоли. Ось вам звичайна статистика. У 1975 році німці в середньому збирали 18 кг меду з сімї, потім почали працювати над покращенням популяції, далі запрацювала програма бібрід. У 2010 році середній показник на сімю по всій Німеччині зріс до 38-47 кг. У нас більше аргументів не було.

9

Це скан сторінки з останньої книги по селекції, де видно, як покращувалися характеристики бджіл у Німеччині.

10

Книга на 300 сторінок, де дуже гарно проілюстрували і пояснили методи селекції,  якими користувалися німці для покращення популяції своєї Карніки.

В неділю 6 листопада ми взяли участь у робочій підсумковій нараді-семінарі членів AGT. Це група пасічників, що займаються вивченням та дослідженням варроатолеранц карнікою. Очолює цей проект п. Тізлер. Інститут має достатню кількість добровільних помічників, які за власним бажанням без додаткової оплати чи стимулів працюють на благо своєї країни, своїх колег пасічників, пліч-о-пліч з науковцями. У них мета одна -дослідити та одержати бджіл, які самі будуть боротися з кліщем вароа.

11

Це в основному старші досвідчені пасічники. Кожен представляв свою групу однодумців і звітував про проведену ними роботу перед колегами і керівництвом програми.

12

На фото керівники програми Бінефельд, Бухлер та Тізлер уважно слухають звіти, приймають зауваження та дають пояснення. Кожний доповідаючий робив корткий звіт і  передавав цей звіт працівникам інституту для подальшого використання. Були претензії до облітників. Зокрема щодо низької кількості облітаних маток на Норденвеї. Керівник облітника також звітував та давав пояснення. Зрозуміло, якщо  50 % маток було втрачено на облітнику, у людей були запитання, але пояснення керівника облітника всі сприйняли з розумінням та претензій не мали. Не може людина вплинути на погодні умови на острові.

Окремо хочу розповісти про інститут, де працює п.Бінефельд, та про те, як проводять досліди по воароатолеранц.

Про зустріч в інституті бджільництва у Берліні ми домовилися ще в Майєні. Для цього  додатково проїхали 600 км, але зовсім не пошкодували.

13
14

Нижче  на фото виробничі приміщення. В цих теплих приміщеннях розміщено окремо кімнати для відкачування меду, зберігання стільників, майстерня для ремонту інвентаря, обладнання, вуликів,  лабораторії спостереження та дослідження. (фото внизу.)

15

Нас тепло приймав п. Бінефельд у себе в офісі.

16

Спочатку нам показали лабораторії  інституту та власне роботу науковців. На нижньому фото видно, як науковий співробітник в камері-холодильнику відбирає мічених бджіл. Суть досліду наступна. Науковці позначили номером близько 120 тисяч бджіл. У літній період у вулику з міченими бджолами розміщують інфрачервону відеокамеру, яка постійно знімає рамку з розплодом. На цій рамці в окремі комірки науковці заселяють кліща. Далі спостерігають, котра з бджіл почне першою розкривати чарунку з пошкодженою личинкою. Надалі цих бджіл досліджують різними методами. В одному випадку від них одержують трутнів (доводять до трутневіння), спермою цих трутнів осіменяють маток і з цими матками продовжують роботу по одержанню вароатолерантних бджіл. В іншому досліді (те, що ми бачимо на фото) з заморожених бджіл від цієї родини відбирають тих бджіл, що перші виявили  кліща, роблять генетичний аналіз і виявляють який геном ввідповідає за «нюх» бджоли, що виявляє кліща у запечатаній чарунці.

17

Також ми бачили, як роблять аналіз на ботанічне походження меду. За допомогою цих аналізів в інституті можуть точно сказати, з якого регіону Німеччини мед, з яких медодаїв він зібраний, які його якісні характеристики. Нижче фото з цієї лабораторії

18

На наступному фото видно робоче місце лаборанта, який займається дослідженням  по збереженню сперміїв. Морозять, розморожують, перевіряють на активність сперму. Тут науковці хочуть створити своєрідний банк сперми, завдяки якому, наприклад, колись можна буде відродити  якусь породу бджіл, якщо вона зникне.

19

20

У таких сітчастих будиночках в інституті стоять по 2 вулики, в які вмонтовано камери спостереження за бджолами. Весь сезон камери записують, як ведуть себе бджоли, там же проводять досліди з відеофіксацією. Все, що назнімали в сезон, переглядають та аналізують взимку.

Ближче до вечора ми попрощалися з п. Бінефельдом, по дорозі заїхали в місцевий магазинчик для пасічників і вирушили додому.  Їхали, ділилися враженнями, планували переспективи, з надією в душі поверталися в Україну.

21
22

 

Leave a Reply