Створення зон збереження генофонду українських бджіл

Ініціатива обєднання маткарів України зі створення зон збереження генофонду українських бджіл

Григорків Л.М.
    Загально відомо, що основою селекції є аборигенні породи. Цінність аборигенних бджіл в тому, що їх ознаки, поведінка сформовані з урахуванням тих умов у яких вони живуть. Ці бджоли створювались протягом тривалого процесу еволюції за певного клімату, кормової бази та пристосовувались до наявних ворогів. 

Реакція на зміну зовнішнього середовища обумовлена в них генетично і має певні межі мінливості, що забезпечує їх існування в даному ареалі. Ця мінливість дає нам можливість удосконалювати наших бджіл.Втручання людини в процес еволюції називається селекцією. Але, як часто буває благі наміри обертаються великою непоправною бідою. В своєму бажанні мати кращих бджіл ми можемо втратити безповоротно те що маємо. Прикладів з історії дуже багато. Крім, того бджоли теж сприяють метизації своїм способом життя.    Російський вчений Н.И.Кривцов писав, що за відсутності ізоляції, люба порода бджіл під час свого формування зазнає впливу і тиску від « сопредельних пород», але тут природа контролює і добирає протягом тривалого періоду корисні ознаки сусідніх бджіл. Нам же треба найкраще, багато і вже зараз, бо один раз живемо. Головне в таких темпах не розгубити те, що не зможемо відновити.
Для того , щоб зберегти їх в чистоті необхідно навколо пасік з такими бджолами, створювати охоронні зони де б не було бджіл інших порід. На такі території не можна завозити на медозбір інші пасіки, рівно як і вивозити з них на кочівлю. Тобто для тих пасік, що зареєстровані в цій території має бути організована хороша кормова база.
Враховуючи сучасні тенденції ведення бджіл в Україні , без створення таких місць чи зон збереження генофонду аборигенних порід, займатись селекцією немає сенсу. Тривалість життя відселекціонованої лінії в умовах неконтрольованої мобільності пасік 5-6 років. А далі вони розчиняться в навколишньому середовищі.
Тому необхідно створювати суцільні масиви бджіл ( не менше 2000 б/с) , що значно підвищить ефективність племінної роботи.
Найбільша проблема при вирішенні цього питання, як забезпечити контроль…
Розроблено технологічні вимоги до проведення селекційно – племінної роботи в галузі бджільництва де зазначено, що основними завданнями селекційно-племінної роботи в галузі бджільництва України є :
    – збереження генофонду районованих порід бджіл – української степової, карпатської та поліської;
– організація заказників для збереження генофонду та репродукторів чистопородних маток та бджіл;
– поліпшення племінних якостей бджолиних сімей відповідно до конкретних кліматичних умов та з урахуванням кормової бази;
– виведення нових типів та ліній бджіл, які виділяються комплексом господарсько-корисних ознак і властивостей.
Напрям роботи визначено вірно, шкода що немає ніде написано шляхів реаалізації цих планів. Тому, для забезпечення конкурентноспроможності відселекціонованого матеріалу нам необхідно спробувати власними зусиллями створити зони збереження чистопородних бджіл, які хоча б в радіусі до 10 км не мали іншої породи бджіл.
Для початку давайте спробуємо створити такі заказники навколо наших пасік. Суть створення полягає в тому, щоб не присилати маток іншої породи в той регіон де займаються селекцією других бджіл. При пересиланні, наприклад, новою поштою вказується зазвичай райцентр, а це великий регіон. Можливо слід під час замовлення виясняти більш конкретно адресу і тоді перевіривши її на нашій карті з зазначеним радіусом вирішувати виконувати чи ні замовлення. Звичайно тут проблем дуже багато, але мусимо з чогось починати. Наші бджоли в наших руках.