Маткарі обєднання займаються всіма популяціями бджіл що зустрічаються в Україні. Вже так сталося,що в Україну завезено багато різних популяцій медоносних бджіл. На сході України, при проведенні масового дослідження бджіл по регіонах, було встановлено масову метизацію бджіл різними породами. Тут можна зустріти помісі де “намішано” карпатську, італійську, македонську , кавказьку …. в морфометричних дослідження виявляється намішаних по 3-4 породи бджіл ( Програма Карташова).
Проведеними дослідженнями встановлено наявність в Україні багатьох, не типових, популяцій бджіл. Зустрічаються італійські бджоли , бакфастські, кавказькі, австрійська та німецька карніка, але в основній масі, це помісі неконтрольованого спаровування, які не відрізняються високою продуктивністю і яким притамання підвищена агресивність.
Масове захоплення іноземним , добре розрекламованим матеріалом, який почали завозити в Україну дало свої “плоди”. Десь це покращення місцевих популяцій, там де цей процес контрольований та планомірний, і також до погіршення місцевих популяцій медоносних бджіл . На мою думку , такий процес викликаний неконтрольованим спаровуванням міжпородних особин , викликаний наявністю в регіонах маток ( кросів) бакфастських , італійських та кавказьких бджіл.
Зважаючи на те, що останні роки в Україні велася селекція місцевих популяцій (карпатської та української степової) по типах, покращення не відбувалося. Пасіки генетичного резерву підтримувалися в сталому чистопородному стані, і вибраковувалися лише нетипові, низькопродуктивні , нечистопородні сімї. Вважалося що такий процес повинен забезпечити стале покращення популяцій місцевих бджіл. На жаль такого не сталося. Ми почали втрачати кращі господарсько корисні ознаки наших бджіл, які були притаманні місцевим популяціям.
Виникла потреба перегляду методів селекції. У 2016 році , групою маткарів та селекціонерів, у м.Микачево проведено організаційне зібрання та створено Громадську організацію Обєднання матководів України. Протягом року вивчалися шляхи та можливості покращення місцевих популяцій бджіл. Проводилися зустрічі з науковцями, залучено до співпраці науковців Европи та проведено Міжнародну науково- практичну конференцію по питаннях Европейської селекції бджіл.
У 2017 році , започатковано процес відновлення селекції по лініях, в середині однієї породи. Першими до роботи взялися маткарі що займалися Українською степовою. Групу очолює завідуюча відділом селекції Української степової ННЦ ім.Прокоповича, Людмила Миколаївна Григорків. Було проведено велику роботу по відшукуванню чистопородних сімей здатних стати родоначальницями нових ліній. До роботи було залучено, крім працівників наукової установи в Гадячі, відомих маткарів Л.Егошина, О.Стрельчука, А.Майстерчука,Б.Чехунова, С. Тереньтьев та інших. Відібрано більше 10 сімей родоначальниць, створено острівний рункт парування чистопородних маток, додатково створено групи штучно осімінених маток.
Українські карпатські бджоли. Створено групу з маткарів яку очолив завідуючий відділом селекції карпатських бджіл С.Керек. До групи ввійли В.Папп, І.Доскоч, Б.Болюбаш, Я.Муха, та інші маткарі що займаються карапатською популяцією бджіл. У 2017 році рочав діяти гірський пункт парування маток. Одержано чистопородні групи маток, які одержали кров від батьківських сімей восьмої генеологічної групи СИНЕВІР ( В.Папп). Одночасно закладено досліди з порівняння та дослідження придатності до подальшого кросування та селекції окремих ліній карніки одержаних від наших колег селекціонерів з Европи.
Приємною подією стало приєднання до наших робіт науковців Чернівецького національного університету , Череватова Володимира Федоровича та весь його колектив що зайнявся дослідженнями наших бджіл на генетичному рівні.
Беручи до уваги наявність в Україні інших порід , створено дві групи маткарів які вивчають практичне застосування бджіл інших порід які є в наявності в Україні. Групу спостереження та вивчення бакфаста очолює Денис Фадєєв, групу карніки очолює Віктор Просюк. Ці групи вивчають та аналізують поведінку та вплив цих порід на місцеві популяції бджіл, їх поведінку та придатність до використання у медозбірних районах України.