Конференція ГО ОМУ

Конференція Об’єднання матковивідників України
2–4 грудня цього року на базі відпочинку «Бухта вікінгів» поблизу
Львова відбулася зустріч матковивідників України. У рамках цієї зустрічі 2
грудня відбулося засідання Ради Об’єднання матковивідників України (ОМУ), а
3 грудня – конференція у якій взяли участь не лише члени Об’єднання, але й
матковивідники та селекціонери, представники бджолярських організацій, які
не байдужі до проблем збереження та поширення вітчизняних порід бджіл.
Відкриваючи конференцію, президент ОМУ Іван Доскоч вручив
посвідчення новим членам об’єднання та коротко підсумував проведену за рік
роботу. У поточному році було проведено Міжнародну конференцію «Селекція
європейських бджіл. Теорія та практика» та налагоджено співпрацю з
науковцями Інституту бджільництва Німеччини. Як результат цієї співпраці
надана можливість за кошти Євросоюзу надіслати 300 зразків бджіл України
для визначення їх породної приналежності у рамках програми Smart Bee. Щоб
відібрати зразки було досліджено бджіл від близько 1000 найкращих
бджолосімей від багатьох пасічників. Однак в результаті цієї роботи вдалося
відібрати лише частину потрібної кількості зразків.
Про роботу з українською породою бджіл доповіли Сергій Олексійович
Терентьєв та Людмила Миколаївна Григорків. Для ізольованого облітника було
випробувано Жовнінський острів у Кременчуцькому водосховищі. Його
територія 8х1,6 км, а просторова ізоляція 1,5 км водяного плеса. На територію
острова було завезено 8 батьківських бджолосімей з пасіки Леоніда Єгошина та
220 неплідних маток у нуклеусних вуликах різних конструкцій, які перебували
там з 8 по 20 червня. В результаті успішно спарувалося 87,5% маток. На їх
основі сформовано 13 генеалогічних груп для їх подальшого тестування.
Про селекційну роботу з карпатськими бджолами розповіли Степан
Степанович Керек та Віктор Васильович Папп. Є багато бджолярів, які
розводять імпортні породи бджіл, тому для збереження та розмноження
чистопородних бджіл є необхідність створення ізольованих облітників. У
гірській місцевості є чимало просторово ізольованих місць, які були б
придатними для облітників, але до багатьох з них надзвичайно важко
добиратися, та є проблема охорони завезених туди бджіл. У поточному році
було створено перший у Закарпатській області ізольований облітник в урочищі
Ростока с. Синевирська Поляна Міжгірського району. Облітник розташований
на висоті 930 м над рівнем моря і має задовільну географічну ізоляцію,
характеризується суворим гірським кліматом, низькими сумарними літніми
температурами повітря, коротким непостійним у часі періодом з більш
сприятливими кліматичними умовами. Існують певні труднощі з невеличкими
пасіками, які розміщені в зоні льоту бджіл облітника. Для ізоляції трутнів
невідомого походження на вуликах встановлюють трутневловлювачі.
Віктор Папп звернув увагу на одну з характерних ознак чистопородних
карпатських бджіл – якщо у вуликах зменшуються запаси корму, то бджоли
відразу ж виганяють трутнів. Доповідач також зауважив, що не існує прямої
залежності між ознаками чистопородності та медопродуктивності, як це вважає
багато пасічників. Але тільки чистопородні бджоли здатні стійко передавати
нащадкам свої господарсько корисні ознаки. Саме тому у процесі селекційної
роботи доводиться вибраковувати навіть до 50% маток та проводити їх заміну.
Денис Фадєєв, який очолює програму по контролю бджіл породи
бакфаст, у своєму короткому виступі повідомив, що готовий створити карту
поширення цієї породи і не продає маток у місця резервацій аборигенних порід
бджіл. На його думку на даний час ніхто не має інструментів контролю
завезення цієї породи і в Україні є пасіки, які налічують по 200–500
бджолосімей породи бакфаст. Єдиний шлях змусити пасічників перейти на
вітчизняні породи, це довести рівень їх продуктивності на рівень бакфасту і
вище.
Володимир Федорович Череватов (кафедра молекулярної генетики та
біотехнологій Чернівецького національного університету) підготував доповідь
про походження та шляхи становлення сучасних підвидів медоносної бджоли.
Розповідаючи про шляхи поширення бджіл, Володимир Федорович зупинився
також на проблемах гібридизації та схрещування бджіл різних порід. Він
зауважив, що дійсно схрещуючи бджіл спочатку протягом 5 років одержують
дуже добрі результати по продуктивності та інших господарських ознаках, а
потім відбувається обвал. Метизація аборигенних порід бджіл призводить до
зменшення кількості бджолосімей внаслідок частих хвороб у
короткотерміновій перспективі та нестабільності і нестійкості у
довготерміновій перспективі. Колапсу бджіл, з яким щораз більше стикаються
пасічники в усьому світі, не буває в аборигенів. Не можна відразу масово
виводити маток від маток, які куплені у Європі і не перевірені на
пристосованість до місцевих умов.
Наприкінці конференції всі учасники мали змогу ознайомитися та
отримати програмне забезпечення для визначення породності бджіл. Якщо
раніше такі основні породовизначальні ознаки як кубітальний індекс та
дискоїдальне зміщення визначали шляхом вимірювань за допомогою оптичного
мікроскопа та розрахунків, які потім зводили у таблицю, то тепер цю роботу
можна виконувати за допомогою електронного мікроскопа та ноутбука. Член
ОМУ програміст Ігор Довгуник детально розповів як спеціальна програма на
підставі відсканованих зразків крил бджіл не лише видасть таблиці з
цифровими значеннями породовизначальних ознак та побудує графіки, але
визначить приналежність досліджуваної бджолосім’ї до одної, чи можливо
декількох відомих порід, якщо це помісь, і дасть рекомендації щодо
подальшого використання бджолосім’ї у селекційно-племінній роботі.
Олег Коцюмбас

Leave a Reply