Осінню цього року, ми одержали листа з LIB (Landerinstitut fur Binenkunde) від директора , Dr.K.Binefeld,та голови обєдання селекціонерів AGT  Dipl. Ing. F. Tiesler   які нас  запросили на щорічну конференцію голів пасічницьких організацій  Німеччини , та підсумкову щорічну нараду селекціонерів AGT до Майна. Передувала цим подіям, переписка нашої організації з керівництвом інституту ,щодо участі членів ОМУ в европейській системі селекції відомій  як  BeeBreed.   Не довго вагаючись, Доскоч І. Керек С. Кулінець П та молодий журналіст  Христинка Кулінець вирушили до Німеччини.

Український кордон зустіыв нас “дуже радо” , простояли в черзі на кордоні 12 годин і вирушили до місця призначення. На зібрання запізнилися на кілька хвилин, але було приємно відчути,  що нас чекають і про нас памятають.  Зустрів Карл Тізлер , допоміг з реєстрацією та розміщенням в переповненому залі де відбувалася конференція.

Враження. Конференція проходила в приміщені  старої мерії. Прекрасно обладнаний зал, аудіоакустичні та проекційні прилади дозволяли бачити і чути все про що говорилося. Доповіді науковців супроводжувалися анімованими слайдами, чіткими та зрозумілими графіками.

після конференції нас запросили до інституту  бджолярства в Майні

В Інституті нам показали іннститутські лабораторії, розказали як інститут співпрацює з пасічниками. В день нашого відвідування нам вдалося побачити як проходять досліди та визначають якісні показники  меду та його ботанічне походження. Ми мали екскурсію по території інституту , де продовжували спілкуватися з директором інституту та одержували вичерпні відповіді на наші запитання.

Степан Степанович Керек вивчає систему електронного моніторингу сімей. Система дозволює одночасно моніторити бджолосім”ї на території Німеччини . Що 15 хвилин в Інституті  знають   інформацію,  з вуликів які обладнані такими системами. Не виходячи з лабораторії , за допомогою компютерних програм науковці моніторять: коли, де з якою силою йде принос нектару, яка маса вулика, який стан сім”ї, яка погода на пасіках , і ще ряд внутрішньовуликових параметрів.

В вечерній час  у нас була заплановано дружня зустріч з нашими новими друзями п.Тізлером   та п.Бінефельдом.  Зустріч відбулася в невеликому  затишному пабі. Поряд з нами спілкувалися, обмінювалися досвідом, пасічники з Німеччини та Австрії .

на фото Бінефельд , Доскоч, Керек, Інгрід Шмаранц( Скленар Імего) Кулінець.

Ми привезли на зустріч  наші буклети на яких , за допомогою інфографіки , було показано та розказано про карпатські бджоли, про різні типи наших бджіл, та їх природні ореали походження. Тізлер був дуже в захопленні що нам вдалося  зберегти пасіки генетичного резерву.  Пан Бінефельд виявив щире бажання допомагати  нам у покращенню самої популяції карпатських бджіл. Нам було детально розяснено, що на його думку бажано поміняти в процесі збереження популяції.

фото. Кулінець, Тізлер,Бенефільд, Керек  , я фотографував

Ми, в свою чергу, завдяки вільному володінню німецькою Павла Кулінця , могли подискутувати стосовно нашої програми збереження карпатських бджіл у напівзакритій мікропопуляції.  В цій дискусії народилася істина . Науковці погодилися, наша методика є правильною, завдяки якій ми зберегли  чистопорідну бджолу, але цей метод не дає можливості  прогнозовано покращувати саму популяцію, він лише зберігає чистопорідність та автентичність карпатських бджіл. На даному етапі пасічникування цього вже замало.Було вирішено дещо змінити селекційний процес. На наступний рік ми визначимо окремо групи материнських та окремо групи батьківських сімей, німецькі колеги у інституті де працює Бінефельд проведуть генетичні тести та дадуть рекомендації щодо подальших дій з тими чи іншими типами карпатських бджіл.
Дуже довго обговорювали  роботу системи бібрід. Нам розповіли як це працює, і як потрібно готувати маток , щоб можна було скористатися цією програмою. Врешті  ми зрозуміли що без їх програми ,ми будемо “довго і нудно” покращувати наших українських бджіл. Прийняли  рішення скористатися запропонованою програмою.

Виявилося ,що не так просто розмістити своїх маток в системі бібрід, адже ця програма фінансується з бюджетів федеральних земель та уряду евросоюзу. Ще до нашої поїздки ми спілкувалися з п.Бінефельдом. Своїм листом  звернулися до міністерства нісеччини з проханням дозволити нам скористатися цією програмою під керівництвом п.Бінефельда.

Вже будучи в Німеччині  нам повідомили, що лист розглянуту і одержано позитивну відповідь. Мені ще не надішлов лист з міністерства сільського господарства німеччини, куди ми зверталися з проханням на дозвіл входження до програми бібрід, тому на яких умовах нам дозволили ,  мені не відомо. Зрозуміло, що шлях в бібірід для українських бджіл відкрито.   Саме для українських бджіл, адже ми вели розмови не лише про карпатських бджіл, а також і про українську степову, яка немає аналогів по гігієнічних особливостях.

У німців виникло кілька логічних запитань. Яке походження наших бджіл? Вони припускають, що карпатка може бути однією з популяцій  карніки, а українська степова цілком може бути окремою популяцією македоніки.  Вирішили : ми відбираємо свій чистопорідний матеріал карпатки і УС,  та передаємо для проведення генетичного аналізу. Якщо виявиться, що це окремі породи, для них буде відкрито окрема програма селекції , а якщо це відомі породи ( карніка, македоніка)а у нас українські  популяції , також буде розроблена програма покращення українських популяцій цих бджіл.

Точилася дискусія щодо використання завезених бджіл з Европи. Наше стійке переконання,  що це вже відселекціонована бджола, яка  добре працює в наших умовах, було вщент “розбите” аргументами  Тізлера та Бінефельда. На їх думку це короткотермінове явище. Ці бджоли ( самі кращі і дорогі матки)  ніколи не стануть кращими за місцеві популяції,якщо ці популяції  буде доведено до якісних показників. Їх матки можуть і будуть  показувати  результати кілька років, але в поколіннях вони втратять свої відселекціоновані в німців показники.  Висновок німецьких вчених: лише місцева популяція здатна показувати кращі показники життєздатності та продуктивності, завізні екземпляри будуть зазнавати стресового впливу середовища і їм потрібно дуже значний час для адаптації. Ми можемо завозити будь що , воно може жити поряд з місцевою бджолою але їх мікси не будуть задовільняти ні пасічників, ні самих бджіл, вони з кожним наступним поколінням будуть ставати агресивніші та меншпродуктивні. На мій аргумент, що можна щорічно привезти маток , було сказано, що стільки маток німеччина не має ,щоб поміняти на всіх пасіках  України одночасно, і все одно за  2-3 роки ці бджоли не адаптуються і буде те що описано вище.

Я зауважив мірки , якими вони міряють відрізки часу. Ми тішимося, що 2-3 роки можемо  утримати гарну бджолу , а вони тішаться якщо  протягом 100 -200 років у німців будуть гарні бджоли. Вони змогли нам доказати просту аналітику. У 1975 році німці в середньому збирали 18 кг меду з сімї, почали працювати над покращенням популяції, запрацювала система з використанням програми бібрід,  у 2010 році середній показник на сімю , по всій німеччині зріс до 38 -47 кг. У мене більше аргументів не було.

це скан сторінки з останньої книги по селекції , де видно як покращувалися характеристики бджіл у Німеччині.

На закріплення всього що нам розказали ,нам подарували цю чудову книгу

книга на 300 сторінок, дуже гарно ілюстровано і поясненено методи селекції,  які використали німці для покращення популяції своєї карніки.

На наступний день ми прийняли участь в робочій підсумковій нараді семінарі  членів AGT. Це група пасічників що займаються вивченням та дослідженням варроатолеранц карнікою. Очолює цей проект п.Тізлер. Інститут має достатню кількість добровільних помічників, які за власним переконнням без додаткової оплати чи якихось стимулів в якості маток чи ще чогось, працюють на благо своєї країни, своїх колег пасічників , поруч з науковцями. У них мета одна , дослідити та одержати бджіл які самі будуть боротися з кліщем вароа.

це в основному старші, досвідчені пасічники. Кожен представляв свою групу однодумців, і звітував про проведену ними роботу перед колегами і керівництвом програми.

на фото керівники програми : Бінефельд, Бухлер, Тізлер , уважно слухають звіти , приймають зауваження та дають пояснення. Кожний доповідаючий робив корткий звіт і  передавав цей звіт працівникам інституту для подальшого використання. Були претензії до облітників. Зокрема щодо низткої кількості облітаних маток на Норденвеї. Керівник облітника також звітував та давав пояснення. Зрозуміло, якщо   50 % маток було втрачено на облітнику , у людей були запитання,але пояснення керівника облітника всі сприйняли з розумінням та претензій не мали. Не може людина вплинути на погодні умови на острові.

Окремо хочу розповісти про інститут де працює п.Бінефельд, про те як проводять досліди по воароатолеранц.

Про зустріч ми домовилися ще в Майні. На жаль прикра пригода, що сталася в дорозі, трохи відклала нам зустріч, але через кілька днів ми зустрілися. Для цього  додатково проїхали 600 км, але зовсім не пошкодували.

нижче  на фото виробничі приміщення. В цих теплих! приміщеннях розміщено окремо приміщення для відкачування меду, зберігання стільників, майстерня для дрібного і не дуже ( судячи з обладнання) ремонту інвентаря,обладнання, вуликів,  лабораторії спостереження та дослідження.(фото внизу.)

нас приймав п.Бінефельд у себе в офісі.

розмова тривала досить довго , розмови точилися  навколо наукового забезпечення селекції медоносних бджіл. Спочатку нам показали лабораторії  інсттитуту, роботу науковців. Ми звернули увагу на те, який величезний масив інформації обробляють в лабораторіях. На нижньому фото видно як науковий співробітник в камері -холодильнику відбирає мічених бджіл. Суть досліду наступна . В літній період у вулику розміщують відеокамеру яка постійно знімає рамку з розплодом. На цій рамці  в окремі комірки заселяють кліща. Спостерігають, котра з бджіл почне першою розкривати чарунку з пошкодженою личинкою. Цю бджолу  записують, всі бджоли помічені кольоровими мітками з номерами!  Надалі цих бджіл досліджують різними методами. В одному випадку від них одержують трутнів ( тдоводять до трутневіння!) , спермою цих трутнів осіменяють маток і з цими матками продовжують роботу по одержанню вароатолерантних бджіл. В іншому досліді ( те що ми бачимо на фото) з заморожених бджіл від цієї родини відбирають тих бджіл, що перші виявили  кліща, роблять генетичний аналіз і виявляють який геном ввідповідає за ” нюх” бджоли, що виявляє кліща у запечатаній чарунці.

крім цих дослідів , нам показали як роблять аналіз на ботанічне походження меду. За допомогою цих аналізів в інституті можуть досить точно сказати з якого регіону Німеччини цей мед, з яких медодаїв він зібраний, які його якісні характеристики. Нижче фото з цієї лабораторії

на наступному фото , видно робоче місце лаборанта який займається дослідженням  по збереженню сперміїв. Морозять, розморожують, перевіряють на активність і ще багато чого,що ми і не зрозуміли для чого то робиться.

це не теплиці !  в таких сітчастих будиночках в інституті стоять по 2 вулики в яких змонтовані камери спостереження за бджолами. Весь сезон камери записують як ведуть себе бджоли, там же проводять досліди з відеофіксацією. Все що назнімали в сезон, переглядають та аналізують взимку.

Ближче до вечора ми попрощалися з п. Бінефельдом, по дорозі заїхали в місцевий магазинчик для пасічників і вирушили додому.  Їхали, ділилися враженнями, планували переспективи , з надією в душі, поверталися на Україні. На переїзд кордону витратили трохи менше, всього чотири години в черзі.

цех відкачування меду обладнаний такими знаряддями.

наші буклети

мабудь і досить в цьому блозі.