Ні для кого не секрет, що наші карпатські бджоли є дуже перспективними у бджолярстві. Це гарна зимівля, ранній старт весною, висока мобілізаційна здатність, висока якість яйцекладки у маток. Крім цих особливостей, варто відзначити високу миролюбність наших справжніх карпатських бджіл. Значна популярність карпатських бджіл спричинила і деякі дуже негативні речі. Розводити та продавати бджіл невідомого походження під назвою карпатських почали всі, кому не лінь! Вся Закарпатська область перетворилася на маткарів та ” племінні господарства”, а карпаткою називають бджіл невідомого походження по всій Україні. Такий стан справ не міг не позначитися негативно не лише на популяції карпатських бджіл, але і на їхньому іміджі. Наша карпатка зазнала несправедливих нарікань на її якість. Та воно і зрозуміло. Якщо пасічник “раз на указ” купив у Вучковому невідомо яких кілька маток і роками продає “від них” дочок, то про яку якість можна вести мову.
Щоб якось навести лад, та захистити нашу карпатську популяцію бджіл від недобросовісних “маткарів”, протягом останніх 3-х років нами були виконані ряд пошукових робіт, проведено сотні дослідів, як морфометричних так і генетичних. Досліджувалися колонії бджіл як інститутські ( відділ селекції карпатських бджіл), так і колонії бджіл багатьох пасічників, з різних місць їх поширення. Ми виявили наступне. Наші бджоли, як в межах їх природнього перебування , а особливо у природньо кліматичних зонах центру та сходу України , зазнали впливу інших популяцій бджіл. В ряді досліджених зразків були виявлені значні домішки бджіл, не властивих для нашої карпатської популяції. Найбільш неприємними виявилися факти наявності помісей карпатських бджіл з бджолами, яким властивий низький кубітальний індекс. Такі колонії бджіл, за розповідями пасічників, проявляли підвищену агресивність і особливо у безвзятковий період. Аналогічно ми відмічаємо значний вплив бджіл з рудим забарвленням тергітів на популяцію бджіл України в цілому. За повідомленнями з різних регіонів України, останні роки в медових регіонах ( Харківська, Кіровоградська, Полтавська, Миколаївська, Хмельницька та Вінницька області) виявлено значну кількість помісних бджіл, котрі утворилися внаслідок неконтрольованої метизації місцевих популяцій завізними породами бджіл. Ми спостерігаємо погіршення господарсько-корисних показників у таких сім’ях та підвищену агресію. А також незадовільну зимівлю та появу нових, не притаманних нашим бджолам болячок.
Не можна не згадати експансію карніки в Україну. Зрозуміло, що добре відселекційована австрійська чи німецька карніка швидко завойовує ринок України. Але хочу зазначити – не все, що завозиться, є добрим, чи дуже добрим. Ми маємо можливість досліджувати цих бджіл, позаяк ми підписали договір про співпрацю з німецьким інститутом у місті Ноєндорф і успішно співпрацюємо вже 2-й рік. Маємо повний доступ до системи селекції beebreed. Так, це гарна бджола, але ця бджола буде залишатися такою гарною лише при постійному науковому супроводі, стабільній роботі системи селекції, при контрольованому паруванні маток. У багатьох випадках ми відмічаємо покращення сімей у першому поколінні, що очевидно є наслідком ефекту гетерозису. Але при неконтрольованому паруванні, усі відмінні якості імпортованої карніки втрачаються вже у 2-3 поколінні.
Зважаючи на вищеподане, ми прийшло до висновку про необхідність кардинального покращення роботи з нашою українською карпатською популяцією медоносних бджіл. Нами було офіційно придбано у німецьких колег їх комп’ютерну програму “Flügel-Index”. Ця програма дала можливість досліджувати морфометрію наших бджіл, хоч ми і до цього часу виконували дослідження декотрих морфометричних параметрів, але дідівським способом , при допомозі мікроскопа та лінійки. Попрацювавши з німецькою програмою, ми прийшли до висновку, що вона не цілком підходить до вивчення наших бджіл, через свій обмежений функціонал. Програма “BeeMorph”, котру вивкористовували наші колеги у відділі селекції карпатських бджіл, вже морально застаріла і було вирішено на ній не зупинятися. Було прийняте рішення про розробку програми, при допомозі якої можна було б виконувати набагато більше необхідних для наших досліджень параметрів. Така програма була розроблена одним з наших співвітчизників, а також членом ГО ОМУ, п. Ігорем Довгуником ( UA3-70). Ця програма дістала назву “MorphoXL”. Програма відтестована і активно використовується у нашій селекційній роботі. Цей інструмент ( MorphoXL) дозволяє на початковому етапі визначити придатність певної колонії бджіл до подальшої селекційної роботи. З часом була розроблена додаткова програма під назвою “WingsDIG”, при допомозі якої виконується “оцифровування” крил бджіл. Обидві програми цілком безкоштовні і є у вільному доступі для завантаження на нашому сайті (OMU-UA.COM) . Паралельно з морфометричними дослідженнями, наші колеги з Чернівецького університету проводять роботу з генетичної ідентифікації наших бджіл. Виконані дослідження дозволяють нам сьогодні стверджувати, що наша Українська карпатська бджола є ніщо інше , як унікальна місцева популяція великої раси бджіл, що має міжнародну назву “Apis mellifera carnica”. Наша карпатська популяція є однією з складових цієї раси. Саме це спонукало нас дослідити можливі специфічні риси нашої популяції бджіл, у порівнянні з іншими локальними популяціями цієї географічної раси . Нижче наведено графіки, котрі яскраво демонструють морфометричні особливості нашої карпатської популяції бджіл. Загалом було досліджено 12339 карпатських бджіл у 457 колоніях з різних пасік, що достатньо характеризує популяцію в цілому.
У який спосіб трактувати вищенаведені графіки, можна показати на прикладі варіаційної кривої кубітального індексу (Сі). Отже мінливість цієї ознаки у популяції знаходиться в межах 1,86 – 4,45. Породний діапазон, за методикою Рутнера, знаходиться у межах значень 2,16 – 3,62. Тобто на один клас лівіше і на один клас правіше від відповідно лівої і правої вертикальних зелених ліній на графіку. Ткий спосіб окреслення породного діапазону використовується лише для кубітального індексу. Середнє значення по популяції складає 2,8, а діапазон типових значень знаходиться в межах 2,6…3,0. Враховуючи міжсімейну мінливість, саме в межах 2,6…3,0 мають знаходитися і середні значення у реальних досліджуваних сім’ях чистопородних карпатських бджіл. Звичайно ж, якщо повний набір значень за цим параметром не виходить у досліджуваних сім’ях за межі породного діапазону. При цьому, кількість бджіл у межах класів 15-17 та 22-24 має бути не більшою, ніж по 15% від загальної кількості у пробі. Також потрібно зазначити, що іноді трапляються дуже “не типові” сім’ї чистопородних карпатських бджіл із середнім значенням кубітального індексу понад 3,0.
Породний діапазон для гантельного індексу (Ні) знаходиться в межах значень 0,974-1,272. Середнє значення – 1,106.
Породний діапазон для кутового дискоїдного зміщення (DsA) знаходиться в межах значень 1,89-9,50. Середнє значення – 5,53.
Таким чином, можна зробити попередній висновок, що карпатські бджоли є надзвичайно подібні морфометрично до європейської карніки, хоча мають цілий ряд інших унікальних особливостей, в тім числі і генетичних, що і характеризує їх, як окрему локальну популяцію медоносних бджіл.
Іван Доскоч,
Ігор Довгуник.
4.11.2019 року.